12345стаття повністю

Мар'яна Булгакова, практикуючий юрист

Порушення україною права на свободу вираження поглядів –
практика європейського суду з прав людини

Справа «Ляшко проти України»

В даній справі заявник (головний редактор газети «Політика») подав заяву до Європейського суду у зв’язку із порушенням його права на свободу вираження поглядів, передбаченого ст. 10 Європейської конвенції, за публікацію та поширення статей про незаконну діяльність політичних діячів і представників органів внутрішніх справ.

В результаті п’ятирічного кримінального переслідування заявника, видання припинило публікації, заявника було засуджено до позбавлення волі на 2 роки із позбавленням права займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у засобах масової інформації, строком на 2 роки, що, за оцінкою Європейського суду, безперечно могло мати «охолоджувальний ефект» для свободи вираження поглядів заявника. Заявник не відбув покарання, оскільки рішенням апеляційного суду скасовано вирок суду через декриміналізацію покарання за наклеп відповідно до нового Кримінального кодексу 2001 року. Стосовно інкримінування заявнику злочину, пов’язаного із зловживанням посадовим становищем, - заявника було звільнено від покарання у зв’язку із закінченням строків давності. При цьому національний суд підтримав засудження заявника по суті та погодився із доведенням фактів навмисного поширення ним інформації. В такій ситуації Європейський суд дійшов висновку про порушення статті 10 Європейської конвенції, оскільки рішення національного суду вказують заявнику, що органи влади не задоволені публікаціями та, допоки він не змінить свою поведінку в майбутньому, він ризикує стати знову об’єктом переслідування. Таким чином скасування обвинувального вироку апеляційним судом з так званих технічних (процедурних) причин не веде до автоматичного відновлення порушеного права за ст. 10 Європейської конвенції чи до пом’якшення незаконного обмеження свободи слова.

Європейський суд вкотре наголосив, що питання, які обговорювалися у публікаціях, мали великий суспільний інтерес, оскільки питання, висвітлені у статтях, стосувалися управління «Чорноморським морським мореплавством», перерозподілу влади після звільнення Прем’єр-міністра та корупції в органах внутрішніх справ, а «свобода преси надає громадськості один з найкращих способів отримання інформації та формування ідей та ставлення до політичних лідерів». «Статті були викладені у надзвичайно жорстоких термінах. Проте з огляду на той факт, що вони були написані з питань серйозного суспільного інтересу та стосувалися публічних осіб та політиків, Суд вважає, що застосована термінологія не може вважатися надмірною». Суд також вказав, що «немає фактичних елементів, які б доводили, що статті зумовлені навмисним наміром завдати шкоди репутації відповідних осіб чи органів внутрішніх справ загалом» та вкотре наголосив, що заявник національними судами був поставлений в умови, коли він повинен був доводити правдивість оціночних суджень, що неможливо виконати.

 

Справа «Марченко проти України»

Заявник (учитель в школі-інтернаті, голова шкільного профспілкового осередку) звернувся до Європейського суду у зв’язку з порушенням серед інших його права на свободу вираження поглядів, під час поширення інформації про розкрадання державних коштів адміністрацією школи, в ході оскарження відповідних дій в органи державної влади та під час пікету про обвинувачення директора школи у розкраданні.

Європейський Суд зазначив, що «право працівника державного сектору повідомити про факти незаконних дій чи правопорушень, учинених за місцем роботи, має бути захищене, зокрема, якщо йдеться про працівника, який входить до невеликої групи осіб, яким відомо про те, що відбувається на роботі, а тому він, як ніхто інший, здатний діяти в інтересах суспільства, попереджаючи про це роботодавця чи громадськість» (див. рішення у справі «Гужа проти Молдови»11, п. 72). «Така інформація має повідомлятися передовсім керівникові або іншій компетентній інстанції або організації. І лише у випадку, коли це явно неможливо, як останній засіб, така інформація може бути повідомлена громадськості» (див. рішення у справі «Гужа проти Молдови»12, п. 73). При цьому, «заявник зобов’язаний виявляти лояльність, обережність та обачливість по відношенню до свого роботодавця» (див. рішення у справі «Гужа проти Молдови»13, п. 70).

У світлі цих принципів Європейський суд вважає, що «у зв’язку з підписанням заявником кількох листів, адресованих КРУ та прокуратурі, з вимогою порушити кримінальну справу щодо дій пані П. як посадової особи, йому не можна дорікати за недобросовісність такого вчинку, зокрема, оскільки він діяв від імені своєї профспілки і надавав різні документи на підтвердження своїх тверджень. Тому Суд визнає, що в тій частині, в якій втручання у право заявника на свободу вираження поглядів було здійснене у зв’язку зі згадуваними листами, адресованими компетентним органам, його «необхідність» у справі, що розглядається, не було встановлено».

«Держави-учасниці можуть, і навіть зобов’язані з огляду на їхні позитивні обов’язки за статтею 8 Конвенції, регулювати реалізацію свободи вираження поглядів таким чином, щоб забезпечувати за допомогою закону захист репутації осіб, вони не можуть робити це у спосіб, який неправомірно перешкоджає публічній полеміці стосовно загальнозначущих питань, таких як привласнення державних коштів» (див. рішення у справі «Кумпене і Мазере проти Румунії»,14 п. 113).

Суд також вважає, що обставини справи, яка розглядається і яка є класичним прикладом справи про наклеп стосовно особи в контексті полеміки навколо загальнозначущого питання, застосування покарання у вигляді позбавлення волі є не виправданим. «Таке покарання, з огляду на сам характер цієї санкції, неминуче справляло на учасників публічної полеміки «охолоджуючий ефект», а посилання на той факт, що виконання покарання заявникові було призначено з відстрочкою, не змінює цього висновку, зокрема, оскільки сам факт засудження залишався».

  1. «Гужа проти Молдови», № 14277/04 від 12.02.2008.
  2. Там же.
  3. Там же.
  4. «Cumpana and Mazare v. Romania», № 33348/96 від 17.12.2004.

< попередня12345стаття повністюнаступна >

* Запрошуємо розмістити свої статті на юридичну тематику на цьому сайті.
Статті просимо направляти на e-mail: .