Автор: Юрій Масляний, адвокат

Оподаткування нерухомості

Зміст

  1. Вступ.
  2. Плата за землю.
    1. Земельний податок.
      1. База оподаткування земельним податком.
      2. Ставка земельного податку.
      3. Пільги щодо сплати земельного податку.
      4. Порядок обчислення плати за землю.
      5. Строк сплати плати за землю.
    2. Орендна плата за землю.
  3. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
    1. Об’єкти оподаткування.
    2. База оподаткування.
    3. Пільги із сплати податку.
    4. Ставка податку.
    5. Порядок обчислення суми податку.
    6. Порядок сплати податку.
    7. Строки сплати податку.
  4. Оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна.
  5. Оподаткування доходів, отриманих внаслідок спадкування чи дарування нерухомого майна.
  6. Оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм).
  7. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку придбання нерухомості.
  8. Державне мито за вчинення дій, пов’язаних з нерухомістю.
    1. Дії, за які справляється державне мито.
    2. Звільнення від сплати державного мита.
  9. Плата за проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру прав речових прав на нерухоме майно та надання інформації з Державного реєстру прав.
    1. розмір плати за проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
    2. звільнення від плати за проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
  10. Військовий збір.

Вступ

Кожна особа, яка має нерухомість, хоче її придбати чи відчужити, має знати, які витрати вона повинна нести під час володіння нерухомим майном та при вчиненні будь-якої дії з нерухомістю.

У цій статті викладено загальні положення чинного законодавства України щодо сплати податку на нерухомість (плати за земельні ділянки та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), а також щодо видатків, пов’язаних з діями з нерухомістю.

На цей час питання, пов’язані зі сплатою податку на нерухомість та витрат, пов’язаних з операціями з нерухомістю та реєстрацією нерухомості, регулюються Податковим кодексом України, Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», іншими нормативно-правовими актами України.

Плата за землю

Плата за землю буває 2 видів:

  1. земельний податок;
  2. орендна плата за земельну ділянку.

Вид плати за землю, яку має сплатити особа, яка володіє та користується земельною ділянкою, залежить від правовстановлюючого документу на земельну ділянку:

  • земельний податок сплачують особи, які володіють земельною ділянкою, земельною часткою (паєм) на підставі Державного акту про право власності на землю чи Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою тощо;
  • орендну плату за землю сплачують особи, які володіють земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки.

Земельний податок

Базою оподаткування земельним податком є:

  • нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до Податкового кодексу України;
  • площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Ставка земельного податку:

Законом встановлено граничні розміри ставок земельного податку:

  • за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, - не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
  • за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) - не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки;
  • за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, - не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Законом передбачено, що ставки земельного податку встановлюються рішеннями сільських, селищних та міських рад. Якщо сільською, селищною, міською радою відповідних рішень не прийнято, то плата за землю сплачується із застосуванням ставок, які діють у попередньому році.

Зокрема, у м.Львові встановлено такі ставки земельного податку:

  • за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки;
  • за один гектар сільськогосподарських угідь для багаторічних насаджень у розмірі 0,03% від їх нормативної грошової оцінки.
  • за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками для зберігання особистих транспортних засобів громадян, які використовуються без отримання прибутку, гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, у розмірі 0,03 % від їх нормативної грошової оцінки.
  • за земельні ділянки на територіях та об'єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, - у розмірі 5% від їх нормативної грошової оцінки;

Пільги щодо сплати земельного податку.

Від сплати земельного податку звільняються такі фізичні особи:

  • інваліди першої і другої групи;
  • фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • пенсіонери (за віком);
  • ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
  • фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

  • для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
  • для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
  • для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
  • для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
  • для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Юридичні особи окремих категорій теж звільнені від сплати земельного податку, зокрема:

  • санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
  • громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Вищезгадані підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;

  • бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Законодавством визначені певні категорії земельних ділянок, за які не сплачується земельний податок, зокрема:

  • сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;
  • землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;
  • земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;
  • землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
  • паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з'їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;
  • майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
  • земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;
  • земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.
  • земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі.
  • земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, та до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території. Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Порядок обчислення плати за землю.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

  1. у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
  2. пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
  3. пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 281.1 статті 281 цього Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.

Строк сплати плати за землю

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про приймання податкових платежів. Форма квитанції встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Орендна плата за земельну ділянку

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

  • не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
  • не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру податку та орендної плати.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, обласні державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Об’єкти оподаткування.

Нерухомим майном, відмінним від земельної ділянки, є об’єкти житлової та нежитлової нерухомості.

Об’єктами житлової нерухомості є будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти житлової нерухомості є таких типів:

  • житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання;
  • житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
  • прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;
  • квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;
  • котедж - одно, півтора поверховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;
  • кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;
  • садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;
  • дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Об'єктами нежитлової нерухомості є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

Зокрема, об'єктами нежитлової нерухомості є будівлі готельні (готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку); будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей); будівлі торговельні (торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування); гаражі (гаражі наземні й підземні та криті автомобільні стоянки; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); господарські (присадибні) будівлі (допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо).

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Законом визначено ряд об’єктів нерухомості, які не є об’єктом оподаткування, зокрема:

  1. об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
  2. об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
  3. будівлі дитячих будинків сімейного типу;
  4. гуртожитки;
  5. житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
  6. об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
  7. об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
  8. будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
  9. будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
  10. об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Пільги із сплати податку

Податковим кодексом України встановлено. що база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

  1. для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
  2. для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
  3. для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена цим підпунктом.

У Львові, наприклад, міська рада встановила, що база оподаткування об'єкта житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

  • для квартири/квартир незалежно від їх кількості на 80 кв. метрів;
  • для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості на 160 кв. метрів;
  • для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), на 200 кв. метрів.

Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

  • об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
  • об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об'єктом оподаткування.

Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого та другого цього підпункту.

Ставка податку

Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

У Львові, наприклад, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, була встановлена у таких розмірах:

  • для квартири/квартир, що перебувають у власності фізичних осіб – 0,5 відсотка мінімальної заробітної плати;
  • для житлового будинку/будинків, що перебувають у власності фізичних осіб – 1 відсоток мінімальної заробітної плати;
  • для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, - 2 відсотків мінімальної заробітної плати;
  • для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, - в залежності від зони розташування цих об'єктів нерухомості.

Порядок обчислення суми податку

Фізичним особам, у власності є об'єкти житлової нерухомості, обчислення суми податку здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

  1. за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до положень Податкового кодексу України, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;
  2. за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до положень Податкового кодексу України та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку;
  3. за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до положень Податкового кодексу України та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об'єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.

Фізичним особам, у власності є об'єкти нежитлової нерухомості, обчислення суми податку здійснюється здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

  • об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
  • розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
  • права на користування пільгою із сплати податку;
  • розміру ставки податку;
  • нарахованої суми податку.

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

При переході права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Порядок сплати податку.

Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

Строки сплати податку.

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

  1. фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
  2. юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна

Не оподатковується дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року:

  • житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці),
  • земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки (абзац 1 ст.172.1 Податкового кодексу України). Якщо майно, отримане таким платником у спадщину, то умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.

За ставкою 5% згідно з ст.172.2 Податкового кодексу України підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку:

  • від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з вищезазначених об'єктів нерухомості (житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку, земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі)
  • від продажу об'єкта нерухомості, який не входить в вищезгаданий перелік (нежитлове приміщення, земельна ділянка, що перевищує норми безоплатної передачі, об'єкт незавершеного будівництва тощо).

Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта, розрахованої суб'єктом оціночної діяльності.

При обміні об'єкта нерухомості на інший (інші) дохід платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого майна, визначеного:

  1. у абзаці першому пункту 172.1 цієї статті, - не оподатковується;
  2. у пункті 172.2 цієї статті, - оподатковується за ставкою 5%.

Під час проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

  • особою, яка продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;
  • особою, у власності якої перебував об'єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно. Фізична особа зобов'язана відобразити доход від такого відчуження у річній податковій декларації.

У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.

Якщо юридична особа чи фізична особа - підприємець є стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою 15%. У разі якщо загальна сума отриманих нерезидентом у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.

Оподаткування доходів від операцій, внаслідок яких відбувається будь-який перехід права власності на об'єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування, здійснюється за правилами оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна.

Оподаткування доходів, отриманих внаслідок спадкування чи дарування нерухомого майна

Об'єкти спадщини оподатковуються:

  • за нульовою ставкою - вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення; особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та дитиною-інвалідом;
  • за ставкою 5% - вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;
  • за ставкою 15% і 17%, для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті укладення договору дарування від фізичних осіб здійснюється згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

Оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)

Податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі (не менше 3 відсотків нормативної вартості землі).

Податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду інших об'єктів нерухомості, ніж земельна ділянка сільськогосподарського призначення, земельна частка (пай), майновий пай, є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за нижченаведеною методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди 1 кв.м. загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Доходи від надання в оренду нерухомості оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою податку 15% бази оподаткування, а у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.

Якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) податку до бюджету, є платник податку - орендодавець. При цьому:

  • такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені цим Кодексом для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;
  • у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку - орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1253 мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди 1 кв.м. загальної площі нерухомого майна за такою формулою:

П = З х Р, де П - мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно у гривнях; З - загальна площа орендованого нерухомого майна у кв.метрах; Р - мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна з урахуванням його місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно (далі - орган місцевого самоврядування), у гривнях.

Кабінетом Міністрів України було рекомендовано органам місцевого самоврядування визначати мінімальну вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна за такою формулою:

      Рн
Р = ---------,
    К х 12

де Р - мінімальна вартість місячної оренди 1 кв.м. загальної площі нерухомого майна у гривнях; Рн - середня вартість 1 кв.м. новозбудованого об'єкта, подібного до орендованого, яка обчислюється залежно від ринкової вартості, у гривнях; К - коефіцієнт окупності об'єкта у разі надання його в оренду, що відповідає проектному строку експлуатації такого об'єкта (від 5 до 100 років).

Органи місцевого самоврядування можуть застосовувати під час визначення мінімальної вартості місячної оренди 1 кв.м. загальної площі нерухомого майна такі додаткові коефіцієнти:

  • М - місцезнаходження об'єкта нерухомого майна. У разі розміщення такого об'єкта у центральній, курортній, історичній або заповідній зоні населеного пункту зазначений коефіцієнт дорівнює 2, близько від центру - 1,5, далеко від центру - 1;
  • Ф - вид функціонального використання об'єкта нерухомого майна. У разі використання такого об'єкта для провадження виробничої діяльності зазначений коефіцієнт дорівнює 2, іншої комерційної діяльності - 3, некомерційної діяльності, у тому числі для проживання фізичних осіб, - 1;
  • Т - інші якісні характеристики об'єкта (висота житлового приміщення, внутрішнє оснащення, технічний стан тощо).

У разі застосування додаткових коефіцієнтів мінімальну вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна рекомендується визначати за такою формулою:

       Рн
Р = ---------- х М х Ф х Т,
     К х 12

де Рн - середня вартість 1 кв. метра новозбудованого об'єкта, подібного до орендованого, яка обчислюється у гривнях, залежно від вартості будівництва.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку придбання нерухомісті

Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку придбання нерухомого майна.

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з цим Законом нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення «будівлі та споруди».

Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування становить 1 відсоток від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Державне мито за вчинення дій, пов'язаних з нерухомістю

Державне мито – це плата, що сплачується фізичними та юридичними особами за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами та посадовими особами.

Державне мито сплачується:

  • за посвідчення договорів відчуження житлових будинків, квартир, кімнат, дач, садових будинків, гаражів, а також інших об'єктів нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження - 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
  • за посвідчення договорів відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадянина, що здійснює таке відчуження - 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
  • за посвідчення договорів купівлі-продажу майна державних підприємств - 0,1 відсотка вартості майна, що викуповується;
  • за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці - 1 відсоток суми договору, але не менше 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
  • за видачу свідоцтва про право на спадщину - 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян;
  • за видачу подружжю свідоцтва про право власності на частку в спільному майні, нажитому за час шлюбу - 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
  • за видачу дублікатів нотаріально посвідчених документів - 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
  • за нотаріальне посвідчення договорів застави - 0,01 відсотка предмета застави, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • за нотаріальне посвідчення договорів оренди (суборенди) об'єктів нерухомості - 0,01 відсотка суми договору, але не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
  • за нотаріальне посвідчення договорів оренди (суборенди) земельних ділянок - 0,01 відсотка від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, а у разі відсутності грошової оцінки земель - 1 відсоток суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
  • за посвідчення іпотечних договорів, а також за посвідчення договорів відступлення права вимоги за іпотечними договорами - 0,01 відсотка вартості предмета іпотеки, зазначеної в іпотечному договорі;
  • за проведення прилюдних торгів (аукціонів, тендерів) об'єктами нерухомого майна, які перебувають у власності громадянина-продавця, крім реалізованих операцій з примусового відчуження такого майна у випадках, передбачених законами України - 1 відсоток фактичної вартості об'єктів нерухомого майна, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний реалізований об'єкт.

Станом на 1 січня 2015 року розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – 17 гривень.

Від сплати державного мита звільняються:

  • громадяни - за посвідчення договорів дарування майна на користь держави, а також на користь державних підприємств, установ і організацій;
  • фінансові органи та державні податкові інспекції - за видачу їм свідоцтв і дублікатів свідоцтв про право держави на спадщину та документів, необхідних для одержання цих свідоцтв,
  • громадяни - за видачу їм свідоцтв про право на спадщину:
    1. на майно осіб, які загинули при захисті СРСР і України, у зв'язку з виконанням інших державних чи громадських обов'язків або з виконанням обов'язку громадянина щодо врятування життя людей, охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, охорони власності громадян або колективної чи державної власності, а також осіб, які загинули або померли внаслідок захворювання, пов'язаного з Чорнобильською катастрофою;
    2. на майно осіб, реабілітованих у встановленому порядку;
    3. на жилий будинок, пай у житлово-будівельному кооперативі, квартиру, що належала спадкодавцеві на праві приватної власності, якщо вони проживали в цьому будинку, квартирі протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця;
    4. на жилі будинки в сільській місцевості за умови, що ці громадяни постійно проживатимуть у цих будинках і працюватимуть у сільській місцевості;
    5. на майно осіб фермерського господарства, якщо вони є членами цього господарства;
  • громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
  • громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
  • інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди I та II груп;
  • місцеві державні адміністрації, виконкоми місцевих рад, підприємства, установи, організації, колективні сільськогосподарські підприємства, що придбавають жилі будинки з надвірними будівлями (крім м.Києва та курортних місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також громадяни, які виявили бажання виїхати з території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та власники цих будинків і квартир;
  • всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають місцеві осередки у більшості областей України, Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи, республіканське добровільне громадське об'єднання "Організація солдатських матерів України" - за вчинення всіх нотаріальних дій;
  • громадяни, власники земельних часток (паїв), яким виділили в натурі (на місцевості) земельні ділянки, за посвідчення договорів міни земельних ділянок;
  • органи державної влади (посадові особи) - за державну реєстрацію обтяження права на нерухоме майно;
  • органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування - за державну реєстрацію права власності держави, територіальної громади на земельні ділянки, яке виникло відповідно до закону.

Плата за проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення змін до записів державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно

За проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень справляється державне мито. Розмір державного мита за проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень та перелік осіб, звільнених від сплати цього державного мита, зазначено у розділі цієї статті «Державне мито».

За державну реєстрацію прав справляється адміністративний збір у такому розмірі:

  1. за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно:

    для фізичних осіб:

    • щодо розташованих на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна площею до 100 квадратних метрів - 0,07 мінімальної заробітної плати;
    • щодо розташованих на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна площею до 200 квадратних метрів - 0,1 мінімальної заробітної плати;
    • щодо розташованих на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна площею більше 200 квадратних метрів - 0,2 мінімальної заробітної плати;
    • щодо земельних ділянок - 0,1 мінімальної заробітної плати;

    для юридичних осіб:

    • щодо об'єктів нерухомого майна площею до 500 квадратних метрів - 0,3 мінімальної заробітної плати;
    • щодо об'єктів нерухомого майна площею понад 500 квадратних метрів - 0,6 мінімальної заробітної плати;
    • щодо об'єктів нерухомого майна площею понад 5000 квадратних метрів - 1,4 мінімальної заробітної плати;
  2. за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, крім права оренди землі, - 25 відсотків розміру адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;
  3. за державну реєстрацію обтяження права на нерухоме майно - 0,07 мінімальної заробітної плати;
  4. за державну реєстрацію права оренди земельної ділянки - 0,06 мінімальної заробітної плати;
  5. за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, - 0,04 мінімальної заробітної плати.

Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав.

Органи державної реєстрації прав та органи місцевого самоврядування звільняються від сплати адміністративного збору.

У разі відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень адміністративний збір не повертається.

У разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень адміністративний збір підлягає поверненню.

При проведенні державної реєстрації прав заявник, окрім адміністративного збору, сплачує за отримання витягу з Державного реєстру прав.

У разі відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень плата за надання витягу з Державного реєстру прав підлягає поверненню.

У разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень плата за надання витягу з Державного реєстру прав підлягає поверненню.

За внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної не з вини державного реєстратора, та надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно справляється така плата:

  • за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у тому числі виправлення технічної помилки, що допущена не з вини державного реєстратора прав на нерухоме майно, становить 51 гривню;
  • за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у формі витягу - 120 гривень;
  • за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в електронній формі через офіційний веб-сайт Державної реєстраційної служби - 17 гривень;
  • за надання органом державної реєстрації прав, нотаріусом за зверненням фізичних та юридичних осіб інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в паперовій формі у вигляді інформаційної довідки - 34 гривні;
  • за надання органом державної реєстрації прав, нотаріусом за заявою власника (співвласника) квартири, житлового чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, у разі створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (асоціації власників житлових будинків, якщо їй делеговані повноваження з управління неподільним та загальним майном відповідного житлового комплексу) інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в паперовій формі у вигляді інформаційної довідки - 170 гривень;
  • за надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу нотаріусів та адвокатів - 51 гривня.

Звільняються від плати:

  • за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування під час проведення державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки;
  • за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - органи державної влади (посадові особи) під час проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно;
  • за отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - суд, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи доходів і зборів, органи Служби безпеки України та інші органи державної влади (посадові особи).

Військовий збір

Військовий збір встановлено тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.

З 1 січня 2015 року сплата військового збору стала стосуватись і платників, які отримують доходи від дій з нерухомістю.

Платниками збору є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, аналогічному для сплати податку на доходи фізичних осіб.

Звільняються від оподаткування військовим збором доходи фізичних осіб, що відповідно до Податкового кодексу України не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

* Запрошуємо розмістити свої статті на юридичну тематику на цьому сайті. Статті просимо направляти на e-mail: juristslviv@gmail.com

Новини порталу
Попередні новини >>